Пресвята Богородиця в сюжетному колі Чугуївських іконописців

// Історія релігії в Україні: науковий щорічник. Книга ІІ, Частина 2 – Л.:Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Логос, 2012. – С. 484-493.

Шуліка В. В.


Анотація. Статтю присвячено іконам Пресвятої Богородиці в сюжетному репертуарі іконописців Чугуєва. Звернено увагу на недостатність вивчення чугуївського іконопису. Перелічені основні типи Чугуївських ікон Богородиці та надана їх характеристика.
Ключові слова: Чугуїв, іконопис, Богородиця.
Чугуївський іконопис це цікаве, але малодосліджене явище в українському ікономалярстві ХІХ ст. В сучасному мистецтвознавстві цей феномен, в першу чергу, пов'язано з ім'ям І.Ю. Рєпіна, який починав свою мистецьку діяльність як іконописець. Але чугуївський іконопис має неабияку цінність сам пособі, бо стверджує існування самостійної іконописної традиції на сході України. Слід зауважити, що на Слобожанщині в ХІХ ст. існувало декілька крупних та малих іконописних центрів, зокрема в сл. Борисівка (нині Білгородська обл. РФ), в Глинській пустині, окремі майстри працювали в Харкові, Суджі, Ворожбі, Охтирці. Якщо сл. Борисівка, в першу чергу, стала центром виробництва недорогих підокладних ікон, то Чугуїв зберігав своєрідну провінційну аристократичність, зазвичай не схиляючись до масового тиражування своєї продукції. Іконопис був своєрідним продовженням архітектурного обліку маленького Петербургу, яким став Чугуїв в перший половині ХІХ ст. Дослідження Чугуївської іконописної традиції є актуальним, тому що без нього історія сакрального мистецтва України ХІХ ст. не є повною. Крім того, наукові знання про іконописні центри України необхідні для реставраційної, музейної та антикварної справи.
Перший дослідник, який ще в середині ХІХ ст. звернув увагу на чугуївських майстрів, архієпископ Харківський та Охтирський св. Філарет (Гумілевський) . Св. Філарет наводить лише декілька фактів, але вони дозволяють зробити висновок про високий рівень чугуївських майстрів.
Приділяє увагу чугуївським майстрам в своїх мемуарах і І.Ю. Рєпін . Він наводить цікаві факти життя іконописців та кратко визначає деякі методи їх роботи. Після свого оприлюднення, мемуари І. Рєпіна стали головним джерелом інформації про чугуївських майстрів. Однак слід зауважити, що розповідь художника про іконописців носить дещо іронічний характер, а факти, викладені І. Рєпіним, не всі є точними.
В 1965 р. художник-реставратор А. М. Лужецька в своїй книзі в розділі про техніку живопису І. Рєпіна, вказує на добру обізнаність іконописців Чугуєва з технологією живопису.
В 2007 р. в Харкові була видана невеличка брошура В. Берліна про іконописців Чугуєва. Це видання, яке носить характер журналістської розвідки, має помилки, але вперше звертає увагу на важність вивчення чугуївського іконописного феномена.
Слід зауважити, що всі оприлюднені данні про іконопис Чугуєва мають історичний нахил та носять фрагментарний характер. Цілісна картина чугуївської іконописної спадщини ще не складена. Недостатньо дослідженими сторінками залишаються іконографічні, стилістичні, техніко-технологічні аспекти проблеми. Деякі вищезгадані проблеми були досліджені та оприлюднені в публікаціях автора цього дослідження.
Ціль статті є визначення основних типів ікон Богородиці, притаманних сюжетному репертуару чугуївських іконописців.
На цей час можна впевнено стверджувати про два основні витоки чугуївського іконопису. Хронологічно перший - це іконопис старообрядництва, в руслі якого ще працювали деякі чугуївські майстри першої половини ХІХ ст., зокрема, талановитий майстер Михайло Бунаков . Перехід цього майстра в Православ'я у 1834 р. став важною подією в житті Чугуєва, на що вказує св. Філарет (Гумілевський) . Про те, що чугуївські майстри старшого покоління працювали жовтковою темперою згадував в своїх спогадах і І.Ю. Рєпін . Однак старообрядницька іконописна традиція Чугуєва вже в 40 роках ХІХ ст. була досить рідким явищем. І.Ю. Рєпін пише про темперний іконопис старих чугуївських іконописців, як про явище досить архаїчне. На цей час важко реконструювати вигляд темперної чугуївської ікони, тому, що не знайдено жодного еталонного зразку. Хоча на теренах Чугуєва виявлено багато старообрядницьких ікон, які належать до інших іконописних центрів, зокрема до Ветки, Палеху, Мстери, Холую, Нев'янська та ін. Ці ікони свідчать про географію зв'язків чугуївських старообрядницьких спільнот.
В першій половині ХІХ ст. бере свій початок інша іконописна традиція, яка пов'язана із заснуванням в Чугуєві фахової "художньої" освіти в школі військових топографів, де, зокрема, викладалось малювання. Чугуївський іконопис нової формації - це іконопис олійними фарбами, який зазнав впливу стилю класицизм. З часом іконописна традиція Чугуєва зазнала впливи різних стилістичних напрямків, але все одно зберігала свої характерні риси, по-перше в трактовці ликів та вбрання персонажів, що зображувалися. Ця іконописна традиція, яку можна позначити як "друга", залишила по собі низьку творів, на яких збереглись підписи іконописців. На основі підписних ікон можливо скласти "галерею" чугуївських "еталонів".
Ікони Пресвятої Богородиці займали в колі сюжетів чугуївських майстрів почесне місце, але репертуар іконографічних ізводів було обмежено лише образами, шанованими в цієй місцевості. Наприклад, при дослідженні чугуївського іконопису зовсім не було виявлено списків особо шанованих Харківських ікон Богородиці, таких як Озерянська та Єлецька.
Головною та найбільш шанованою іконою чугуївських майстрів був Володимирський образ Богородиці, який був явлений наприкінці XVII ст. недалеко від Чугуєва. Шанування Володимирської ікони було настільки сильним, що в 1700 р. була заснована Володимирська пустинь. Після закриття монастиря в 1787 р., в наслідок реформ. Катерини ІІ, ікону було перенесено до с. Кочеток, де для неї було збудовано спочатку дерев'яний (1824), а згодом кам'яний (1859) храм . Під час другої світової війни ікона була втрачена.
В Чугуївському музеї І. Рєпіна (далі ЧМР) зберігаються декілька ікон-списків славетного Володимирського-Чугуївського образу. Це, перш за все, ікона, яка вважаться витвором молодого І. Рєпіна і походить з родини художника (іл. 1). Ікона одягнута в різьблений кіот чугуївської роботи. Крім того, в музеї зберігається ще декілька списків, зокрема, список роботи чугуївського майстра І. Нечитайло (Нечиталова) (іл. 2), який, згідно напису на тильній стороні ікони, був написаний іконописцем для самого себе.
У фондах ЧМР зберіглася унікальна ікона, на якій зображений момент явлення Чугуївського образу (іл.3). Чудотворний образ тут виписаний з достатньою скрупульозністю, в композицію включені зображення купола і шатрової дзвіниці кочетківськой церкви, яка, на момент явлення образа, ще не існувала, але була збудована під час написання ікони. Іконографічні особливості ікони, зображеної в сцені явлення, ідентичні іншим спискам Володимирської ікони з фондів ЧМР.
Володимирська-Чугуївська ікона відрізняється від протографу іншим принципом силуету. Якщо давня Володимирська (Вишгородська) ікона зображена темним силуетом на золотому тлі, то чугуївська святиня демонструє світлий силует фігур на темному тлі. Крім того, на більшості чугуївських списків Немовля зображено в вохристому гіматії та в білому хітоні.
У XIV ст. в країнах Візантійського світу з'являється традиція зіставляти різномасштабні форми в межах єдиної образотворчої площини, поєднувати зображення, що належать різним смисловим і просторовим сферам . Ілюстрацією цьому можуть служити сімейні ікони, де над зображеннями патронального характеру поміщені шановані чудотворні образи . Ця традиція продовжувала існувати в XIX в. і на Слобідській Україні. У фондах ЧМР знаходиться патрональна ікона такого типу, виявлена співробітниками музею в с. Кам'яна Яруга Чугуївського району (іл. 4). На іконі зображені ростові образи св. муч. Агафії та св. муч. Микити, над якими на хмарах зображена Володимирська ікона Богородиці. Зображений на іконі краєвид характерний для м. Чугуєва та його околиць (ікона реставрована на каф. реставрації станкового та монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв під керівництвом Шуліки В.В.)
Крім того, шанований Володимирський образ Богородиці був зображений в циклі монументальних розписів храму с. Кочеток (іл. 5). На розпису зображено хресний хід з Володимирською-Чугуївською іконою. Розпис рясніє цікавими деталями. Так ченці, у композиції "Хресний хід", показані в характерних для XVIII ст. клобуках. Цим підкреслено, що чудотворна ікона в XVIII в. була, в першу чергу, монастирською святинею. У тому ж розпису чудотворний Володимирський образ тримає чоловік, одягнений в атрибути вінценосної особи. Історичних даних, що хтось із вінценосних осіб брав участь у хресних ходах з Чугуївською іконою, немає. Автором дослідження був зроблений ряд припущень:

  1. Розпис є алегорією. Тут відбувається містична передача чернецтву чудотворної Володимирської ікони св. князем Володимиром - хрестителем Русі. Ідея містичної передачі підкреслюється жестом єпископа, який очолює процесію ченців і мирян. Архієрей простягає руки до чудотворного образу. Те, що чоловік з атрибутами влади не сучасник зображених подій говорить його одяг: підперезана туніка, чоботи, горностаєва мантія.
  2. Розпис показує історичний епізод - перенесення ікони з Вишгорода у Володимир князем Андрієм Боголюбським. Тобто мова іде про Вишгородську ікону.
  3. Розпис є алегорією. Князь Андрій Боголюбський переносить ікону в Кочетківський монастир. Те, що князь з іконою, можливо, зображений на місці явлення Чугуївської ікони говорить гора на задньому плані, біля підніжжя якої, на пні була знайдена ікона (автор статті особисто оглядав місце явлення ікони). Шатер, зображений за постаттю князя, говорить про те, що князь з іконою подорожує. Таке алегоричне рішення є великою рідкістю для іконографії Слобожанських стінописів XIX ст.
Ще одна не менш шанована в Чугуєві була Охтирська ікона Богородиці. В музеях, храмах, та приватних збірках було виявлено декілька чугуївських списків цієї ікони. Перш за все, це список Охтирської ікони роботи К. Бунакова 1859 г. (іл. 6), який зберігається в Чугуївському музеї І. Рєпіна. Цей та інші чугуївські списки в загальних рисах точно демонструють Охтирський оригінал (іл.7). Наприклад іконописці іншого слобожанського іконописного центру в сл. Борисівці часто відходили від протографу, зображуючи пейзажне тло чи уникаючи відтворення декоративної кайми ікони.
Менш поширеними були Смоленська та Казанські образи Богородиці. В експозиції ЧМР зберігається Смоленська ікона Богородиці. Божа Матір зображена на неї в синьому мафорії, а Богонемовля в білих одежах (іл. 8). Слід зазначити, що Смоленський образ шанувався в Харкові. Під час пожежі в харківському Свято-Димитрівському храмі цей образ залишився неушкодженим. Але, стверджувати, що цей чугуївський список пов'язано з харківською святинею, передчасно.
Незважаючи на те, що в Харківській губернії існували свої особливо шановані списки Казанської ікони Богородиці (в с. Мурафа, с. Височинівка, с. Каплунівка), в процесі дослідження не було знайдено жодного чугуївського списку вищевказаних ікон. Чугуївські майстри надавали перевагу зображенням класичного Казанського образу, явленого в Казані в 1579 р. (іл. 9). Слід зауважити, що на Слобожанщині казанські ікони особо шанували та набули розповсюдження чи не найбільш в Україні. Невипадково що, на рідкій за своєю іконографією чугуївській іконі св. Устоліана, зображена саме Казанська ікона (іл. 10).
В сюжетному репертуарі чугуївських майстрів значне місце посідала ікона Богородиці "Неопалима Купіна". На Слобожанщині цей образ мав особливе шанування після 1822 р., коли м. Слов'янськ було врятовано від пожежі. Характерною іконографічною деталлю слобожанських, зокрема, чугуївських ікон, стало зображення Богонемовля близьким зображенню Озерянській іконі Богородиці. Тут у Богонемовляти зображено лише ліву стопу, права стопа схована. В ЧМР зберігається ікона майстра В.М. Івженко, яка демонструє чугуївську традицію зображення "Неопалимої Купини" (іл. 11). Ще одна чугуївська ікона "Неопалимої Купини" зберігається в Харківському художньому музеї (іл. 12).
Крім того, в Чугуївському музеї І. Рєпіна виявлено список Почаївської ікони Богородиці (авторство ікони приписується молодому І. Рєпіну) (іл. 13).
Паралельно з роботами в руслі православної іконографії, чугуївські майстри звертались до творів західноєвропейського мистецтва. Зразками для ікон цього типу слугували гравюри та журнальні публікації, якими зазвичай користувались в багатьох іконописних центрах імперії. Але, слід зауважити, що ця група ікон була менш численна (іл. 14).
Висновки.
Ікони Пресвятої Богородиці в сюжетному репертуарі чугуївських майстрів займали важливе місце. В Чугуєві склалося своє сюжетне коло, яке охоплювало, зазвичай, ті образи, які найбільш шанувались місцевим населенням. Так, найбільш поширеними іконами Богородиці були Володимирська, Охтирська, Казанська, Неопалима Купина, менш розповсюдженими були Смоленський та Почаївський образи Богородиці.
Окремою, але нечисленною групою ікон, слід вважати образи, які були написані за мотивами західноєвропейського мистецтва.
Список літератури:
  1. Берлин, В. В поисках чугуевского художественного наследия / В.В. Берлин. - Х.: Тарбут Лаам, 2007. - 58 с.
  2. Бучастая, С. И. История старообрядчества в Чугуеве / С.И.Бучастая, О.А.Шевченко // Культурна спадщина Слобожанщини. Історія та краєзнавство: Зб. наук. статей за матеріалами міжнар. наук. конференції "П'яті Слобожанськи читання". - Х.: Курсор, 2005. - 136-141.
  3. Лужецкая, А. Н. Техника масляной живописи русских мастеров с XVIII по начало ХХ века / А.Н. Лужецкая. - М.: Искусство, 1965. - С. 206-226.
  4. Охрименко, И. Г. Очерки истории Борисовского района / И.Г Охрименко. -- Т 3. - [Борисовка]: Очерки истории Борисовского района: [машинописная копия рукописи] // Личный архив И.Г Охрименко.
  5. Припачкин, И.А. Иконописание слободы Борисовки / И.А. Припачкин. - Курск: Полстар, 2009. - 323 с.
  6. Репин, И. Е. Далекое близкое / И.Е. Репин. - М.: Искусство, 1964. - 512 с.
  7. Смирнова Э. С. О местной традиции Новгородской живописи XV в. Иконы с избранными святыми и Богоматерью "Знамение" / Э.С. Смирнова // Средневековое искусство: Русь. Грузия. - М.: Наука, 1978. - С. 193-211.
  8. Филарет (Гумилевский), арх. Историко-статистическое описание Харьковской епархии / архиепископ Филарет (Гумилевский).-В 3-х т.-Х.: ХЧМГУ, САГА, 2006. - Т.3.-- 364 с.
  9. Шило, А. В. Загадки Репина / А.В. Шило. - Х.: Новое слово, 2004. - 277 с.
  10. Шулика В. В. Ахтырская икона Пресвятой Богородицы и ее списки // Культурна спадщина Слобожанщині. Культура і мистецтво: Збірка науково-популярних статей. Число 6. - Х.: Мачулін, 2007. - С. 54-63.
  11. Шулика, В. В. Владимирская-Чугуевская икона Богородицы в иконописи Слобожанщины второй половины XIX - начала ХХ века /В.В. Шулика // Матеріально-художня культура: проблеми теорії та практики. Всеукраїнська науково практична конференція за підсумками роботи у 2010/2011 н.р., м. Харків ХДАДМ 19-20 травня 2011 - Х.: ХДАДМ, 2011. - С. 169-175.
  12. Шулика, В. В. Иконописные центры Слободской Украины середины XIX нач. ХХ в. / В.В. Шулика // Теорія і практика матеріально-художньої культури: IX електронна наукова конференція. Харків, ХДАДМ 20 грудня 2007 р.: зб. матеріалів. - Х.: ХДАДМ, 2007. - С. 119-126.
  13. Шулика, В. В. Основы слобожанских икон середины XIX - начала ХХ века / В.В. Шулика // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті №2 2010. - Х.:ХДАДМ, 2010. - С. 75-78.
  14. Шулика, В. В. Росписи храма в с. Кочеток и Владимирская икона Пресвятой Богородицы / В.В. Шулика // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність", 20-21 травня 2008 р. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. - Х.: ХНПУ ім. Сковороди, 2008. - С. 344-347.
  15. Шулика, В. В. Чугуевская икона: история и технико-технологические особенности / В.В. Шулика // Дослідження, реставрація, та превентивна консервація музейних пам'яток. Сучасний стан, перспективи розвитку. Доповіді VIII Міжнародної науково-практичної конференції 23-27 травня 2011 р. м. Київ. - К.: ННДРЦУ, 2011 - С. 426-433.
  16. Щелков, К.П. Историческая хронология Харьковской губернии / К.П. Щелков. - Х.: Университетская типография, 1882. - 365 с.

SUMMARY

Shulika V.V.
Mother of God in terms of plot Chuguyiv painters
This article is dedicated to Our Lady's icon in the plotrepertoire of painters of Chuguyv. Attention is paid to the lack of study iconography of Chuguyv. Are the main types of Chuguyiv icon of the Virgin and given their characteristics. Key words: Chuguyv, iconography, Mother of God.
Филарет (Гумилевский), арх. Историко-статистическое описание Харьковской епархии / архиепископ Филарет (Гумилевский).-В 3-х т.-Х.: ХЧМГУ, САГА, 2006. - Т.3.-- 364 с.
Репин, И. Е. Далекое близкое / И.Е. Репин. - М.: Искусство, 1964. - 512 с.
Лужецкая, А. Н. Техника масляной живописи русских мастеров с XVIII по начало ХХ века / А.Н. Лужецкая. - М.: Искусство, 1965. - С. 206-226.
Берлин, В. В поисках чугуевского художественного наследия / В.В. Берлин. - Х.: Тарбут Лаам, 2007. - 58 с.
Шулика В. В. Ахтырская икона Пресвятой Богородицы и ее списки // Культурна спадщина Слобожанщині. Культура і мистецтво: Збірка науково-популярних статей. Число 6. - Х.: Мачулін, 2007. - С. 54-63.
Шулика, В. В. Владимирская-Чугуевская икона Богородицы в иконописи Слобожанщины второй половины XIX - начала ХХ века /В.В. Шулика // Матеріально-художня культура: проблеми теорії та практики. Всеукраїнська науково практична конференція за підсумками роботи у 2010/2011 н.р., м. Харків ХДАДМ 19-20 травня 2011 - Х.: ХДАДМ, 2011. - С. 169-175.
Шулика, В. В. Иконописные центры Слободской Украины середины XIX нач. ХХ в. / В.В. Шулика // Теорія і практика матеріально-художньої культури: IX електронна наукова конференція. Харків, ХДАДМ 20 грудня 2007 р.: зб. матеріалів. - Х.: ХДАДМ, 2007. - С. 119-126.
Шулика, В. В. Основы слобожанских икон середины XIX - начала ХХ века / В.В. Шулика // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті №2 2010. - Х.:ХДАДМ, 2010. - С. 75-78.
Шулика, В. В. Росписи храма в с. Кочеток и Владимирская икона Пресвятой Богородицы / В.В. Шулика // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність", 20-21 травня 2008 р. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. - Х.: ХНПУ ім. Сковороди, 2008. - С. 344-347.
Шулика, В. В. Чугуевская икона: история и технико-технологические особенности / В.В. Шулика // Дослідження, реставрація, та превентивна консервація музейних пам'яток. Сучасний стан, перспективи розвитку. Доповіді VIII Міжнародної науково-практичної конференції 23-27 травня 2011 р. м. Київ. - К.: ННДРЦУ, 2011 - С. 426-433.
Филарет (Гумилевский), арх. Историко-статистическое описание Харьковской епархии / архиепископ Филарет (Гумилевский).-В 3-х т.-Х.: ХЧМГУ, САГА, 2006. - Т.3.-- 364 с.
Филарет (Гумилевский), арх. Историко-статистическое описание… С. 107
Репин, И. Е. Далекое близкое / И.Е. Репин. - М.: Искусство, 1964. - 512 с.
Щелков, К.П. Историческая хронология Харьковской губернии / К.П. Щелков. - Х.: Университетская типография, 1882. - 365 с.
Шулика, В. В. Владимирская-Чугуевская икона Богородицы в иконописи Слобожанщины второй половины XIX - начала ХХ века /В.В. Шулика // Матеріально-художня культура: проблеми теорії та практики. Всеукраїнська науково практична конференція за підсумками роботи у 2010/2011 н.р., м. Харків ХДАДМ 19-20 травня 2011 - Х.: ХДАДМ, 2011. - С. 169-175.
Смирнова Э.С. О местной традиции Новгородской живописи XV в. Иконы с избранными святыми и Богоматерью "Знамение" / Э.С. Смирнова // Средневековое искусство: Русь. Грузия. - М.: Наука, 1978. - С. 193-104.
Смирнова Э.С. О местной традиции…
Шулика, В. В. Росписи храма в с. Кочеток и Владимирская икона Пресвятой Богородицы / В.В. Шулика // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність", 20-21 травня 2008 р. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. - Х.: ХНПУ ім. Сковороди, 2008. - С. 344-347.
Шулика В. В. Ахтырская икона Пресвятой Богородицы и ее списки // Культурна спадщина Слобожанщині. Культура і мистецтво: Збірка науково-популярних статей. Число 6. - Х.: Мачулін, 2007. - С. 54-63.

Список ілюстрацій
  1. Рєпін І.Ю. (?) Володимирська-Чугуївська ікона Богородиці. 1859 (?) Д. О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  2. Нечитайло І. (Нечитайлов) Володимирська-Чугуївська ікона Богородиці. 1874. Д. О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  3. Невідомий чугуївський майстер. Набуття Володимирській-Чугуївської ікони Богородиці. Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  4. Невідомий чугуївський майстер. Свв. Агафія та Микита. Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В. Ікону відреставроване на каф. РСМЖ ХДАДМ, кер. Шуліка В.В.
  5. Невідомий чугуївський майстер. Хресний хід з чудотворною Володимирською чугуївською іконою. Середина ХІХ ст. Розпис Володимирського храму в с. Кочеток Чугуївського р. Харківській обл. Фото Шуліки В.В.
  6. Бунаков К. Охтирська ікона Богородиці. 1858. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  7. Невідомий чугуївський майстер. Охтирська ікона Богородиці. Середина ХІХ ст. Д.О. Приватна збірка м. Харків. Фото Шуліки В.В.
  8. Невідомий чугуївський майстер. Смоленська ікона Богородиці. Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  9. Невідомий чугуївський майстер. Казанська ікона Богородиці. Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В. Ікону відреставроване на каф. РСМЖ ХДАДМ.
  10. Невідомий чугуївський майстер. Св. Устоліан. Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  11. Івженко В. Ікона Богородиці "Неопалима Купина". Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  12. Невідомий чугуївський майстер. Ікона Богородиці "Неопалима Купина". Друга половина ХІХ ст. Д.О. Харківський художній музей. Фото Шуліки В.В.
  13. Невідомий чугуївський майстер. Почаївська ікона Богородиці. Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.
  14. Невідомий чугуївський майстер. Богородиця з Немовлям. Друга половина ХІХ ст. Д.О. Чугуївський художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Фото Шуліки В.В.